Я хочу говорить на..

Говорил, говорю и буду говорить на русском.... хотя украинский понимаю и разговариваю на нем, но мне так удобнее....

Пані, і де ви так навчились перекручувати зміст?
Добре, я поясню вам.

Читаємо разом

Це означає що я люблю російську мову

Це означає що мені гидко коли кажуть про "прітєснєнія" тому що це - неправда.
Гидко не від російської мови а від балачок про утиски.
Відчули різницю? Сподіваюсь так.

Тепер далі.

Тепер моя позиція про дві державні мови. З огляду на століття русифікації (історію питання дивіться нижче) українські мові необхідно дати час для того щоб вона посіла належне їй місце. Після стількох років нищення є дивом що нам вдалось її зберігти. Давайте подивимось на хронологію:


# 1626 рік. Київський митрополит Іосиф Краковський склав акафіст до святої Варвари. Москва дозволила, але з умовою його перекладу на російську мову. Наказ Синоду митрополитові України позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.
# 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.
# 1677 рік. Патріарх московський Іоаким наказав з українських книг знищити листки, які мають різницю від книг московських.
# 1689 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати І том 'Четьї-мінеї' Дмитра Ростовського.
# 1690 рік. Московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство, а І том книги 'Четьї-мінеї' Данила Заточника звелено спалити.
# 1693 рік. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.
# 1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковно-слов'янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.
# 1720 рік. Указ Петра І, щоб знову книг ніяких, крім церковних попередніх видань, в Україні не друкувати, а ті старі книги з книгами великоросійського друку зрівняти, щоб ніякої різниці і особливого наріччя в них не було.
# 20 грудня 1720 року. Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину, щоб - во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные.
# 1721 рік. Наказ Синоду надсилати книги з українських друкарень у синодальну контору для виправлення їх згідно з російськими вимогами та вимовою й звірення клеймом цензора.
# 1724 рік. Друкарня Києво-Печерської лаври оштрафована на одну тисячу карбованців за друкування книг, не у всьому схожих з великоросійськими. На таку ж суму і за таку ж 'провину' оштрафовано і Чернігівську друкарню, яку перевезли до Москви.
# 1729 рік. Наказ Петра І про переписування в Україні державних постанов та розпоряджень з української мови на російську.
# 1740 рік. Російська імператриця Анна Іванівна створила правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадила російську мову в діловодстві на території України. Переписи 1740 — 1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл з викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, який заборонив навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Україні. Уже перепис 1897 р. показав, що на 100 осіб було лише 13 письменних.
# 1748 рік. Наказ Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському ввести в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України російську мову викладання, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.
# 1750 рік. Після скасування Канцелярїї міністерського правління малоросійських справ у м.Глухові з неї вилучені та перевезені до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви, опинилися в Московському відділенні загального архіву Головного штабу.
# 1755 рік. Синод наказав Києво-Печерській лаврі перекласти на російську мову 'Четьї-мінеї' св.Дмитрія Ростовського та Києво-Печерський патерик.
# 1763 рік. Указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
# 1764 рік. Скасування Катериною ІІ українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади україномовних чиновників.
# 1765 рік. Ліквідація Катериною ІІ козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.
# 1766 рік. Синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються та апробовані Синодом.
# 1769 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.
# 1782 рік. Катерина ІІ створила комісію для заведення в Росії народних училищ, завданнями яких було запровадження єдиної форми навчання та викладання російської мови в усіх школах імперії.
# 1784 рік. Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи учителів Києво-Могилянської академії за відхід від російської мови.
# 1785 рік. Наказ Катерини ІІ по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена у всіх школах України.
# 1786 рік. Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московськими виданнями не було, а в Києво-Могилянській академіі негайно ввести систему навчання, узаконену для всієї імперії.
# 1789 рік. У Петербурзі з ініціативи Катерини ІІ видано Порівняльний словник усіх мов, у якому українська мова визначається як російська, спотворена польською.
# 1811 рік. Закриття Києво-Могилянської академії.
# 1847 рік. Розгром Кирило-Мефодіївського братства.
# 1853 рік. Покалічено видання Літопису Грабянки.
# 1859 рік. Абеткова війна розгорнулась внаслідок того, що намісник Галичини граф Глуховський запропонував увести в українську писемність латинський алфавіт. Це сколихнуло галицьких українців, посилило боротьбу за національне відродження.
# 1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу Основа.
# 1863 рік. Валуєвський циркуляр: 'Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє - ворог Росії'.
# 1864 рік. Тисячі пудів архівних матеріалів вивезли до Москви після судової реформи. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 року, туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Херсонськоїта Чернігівської губерній.
# 1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.
# 1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню Дощик французькою мовою.
# 1881 рік. Закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але за російським правописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.
# 1887 рік. Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.
# 1888 рік. Указ Олександра ІІІ 'Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами'.
# 1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.
# 1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.
# 1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.
# 1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.
# 1903 рік. На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.
# 1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.
# 1906 і 1907 рік. Закриття Просвіти в Одесі та Миколаєві.
# 1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
# 1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.
# 1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.
# 1919 рік. Після завоювання України більшовиками - знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень - триста тисяч.
# 1921–1923 роки. Голод в Україні.
# 1922 рік. Ліквідація Просвіт на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.
# 1929 рік. Арешт українських науковців та духовенства - заміщення їх російськомовними.
# 1932 рік. Спланована та здійснена за підтримкою, чи пак з мовчазної згоди 'світового співтовариства', акція ліквідації українського народу. В Україні, яка володіє 40% світового чорнозему, умертвлено голодом до 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. У містах введено карткову систему та паспорти.
# 1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.
# 1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.
# 1939 рік. Після «визволення» Західної України - закриття частини українських і відкриття російських шкіл.
# 1940 рік. Депортація населення Галичини у Сибір.
# 1946 рік. Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу про затвердження українського правопису, наближеного до російського. Голод в Україні.
# 1947 рік. Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.
# 1949 рік. Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3% комуністів на ХVІ з'їзді партії. На цілину - в Казахстан та Сибір - вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.
# 1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.
# 1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС - нова програма партії про злиття націй в єдиний радянський, тобто російський, народ.
# 1962 рік. Репресії проти захисників української мови.
# 1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
# 1972 рік. Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.
# 1975 рік. Нова цензура Кобзаря Т.Шевченка.
# 1978 рік. Колегія Міносвіти УРСР. Директива Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах.
# 1979 рік. Ташкентська конференція - Російська мова - мова дружби народів.
# 1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік. Доплата за російську мову викладання 15% та поділ класів.
# 1989 рік. Постанова ЦК КПРС Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі (російську). Те ж у проекті Конституції М.Горбачова.
# 1990 рік. Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за російською мовою статус офіційної на всій території Радянського Союзу.

Тепер давайте проведемо дерусифікацію і потім будемо вводити дві державні мови, чи навіть три або чотири. Я не проти.

на мой вопрос вы скромно умолчали, хорошо, задам еще один- что вы понимаете под термином "дерусификация"? объясните его смысл, содержание и методы проведения

Ось це питання? Вибачайте, дійсно не помітив. Але є ще одна проблема. Мабуть у нас з вами різне логічне мислення. Поясніть, що відноситься до всіх громадян україни які виступають за двомовність?

Як мінімум це 50 на 50 у всьому. Кінопрокат, книги, часописи, спілкування на вулицях тощо. Як цього домогтися - дуже просто - пропагувати українську мову. Не так як це робилось всі ці роки, а так як це робить Абабагаламага, кінодубляж, часопис Кореспондент зі своєю україномовною версією тощо.

ух, тяжко.. вот это- "я буду за прибалтійські методи"

це стосується всіх які не знають українську мову

А, можно подробней, про "прибалтийские методы"?

это вопрос ко мне? если да, то посоветую за разъяснениями сначала обратиться к автору цитаты

Неможливість професійного зростання без знання державної мови.

Уважаемый rozumnyk,
Ваш список указов, убивающий все украинское на Украине односторонен и тендециозен.
Ради исторической правды, стоило бы включить в этот список указы, проводящие украинизацию Украины.

А то совершенно непонятно, как после такого

могло быть такое

Ну и многое другое.

А дело то в том, что между указанными Вами указами и постановлениями были и другие, развивающие украинский язык и украинское книгопечатание.

Давайте, все же, относится к истории менее односторонне и более объективно.

Взагалі то крім періоду червоного відродження я не не можу згадати заходів на підтримку української з боку державної влади. Якщо у вас є приклади - наведіть.

QUOTE]# 1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковно-слов'янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.
[/QUOTE]

1769 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.

Таки да! Было дело! И пусть меня упрекнут в одностороннем суждении истории, но политика по ограничению укр мовы прослеживается гораздо четче, чем политика по "видродженню", а вот по поводу ограничения рус языка... что-то не припомню.

Ну и во от меня, недавно накопал:

Из секретной инструкции к президенту сената князю А.М.Вяземскому 1764 г Екатерина 2 писала: «Малороссия, Ливония и Финляндия суть провинции, которые управляются своими собственными законами, что были им обеспечены; было бы очень нетактично запретить их все сразу; было бы больше, чем ошибкой, я сказала бы, настоящей глупостью, называть их чужаками, обращаться с ними как с чужаками. Нужно заставить их самим деликатным способом обрусеть.»

Это сообщение отредактировал Веталь - 27-11-2007 - 22:37

А я хочу говорить и знать оба языка.Очень жалею. что не могу свободно говорить на украинском, т.к. круг общения исключительно русскоязычный.пока училась. еще как-то. а теперь вообще никак. хотя хотелось бы...Поэтому сыновей учу украинскому, руский и так выучат, т.к. в семье говорим на нем..
Государственный считаю должен быть один, у нас не федерация..в чем проблема выучить язык?тем более он требуеться только на гос.службе.Супруг дома и везде говорит на русском, а работает на украинском..Сколько языков знаешь, столько раз ты человек?Два языка = это лишнее, хотя бы из-за особенностей перевода в случаях казнить нельзя помиловать..

Это сообщение отредактировал _guess_ - 28-11-2007 - 17:20

Зачетная статья, стоит почитать, особенно очень свидомым, дабы остудить свой разум возмущенный.

http://izvestia.ru/ukraina/article3110733/

Статья не однозначная, не совсем согласен.... Но вопрос не в этом, тема статьи не отвечает теме топика... К чему Вы это?

за то у : rozumnyk ну буквально всё однозначно в перечеслениях :)

И у него не все однозначно... Я б и не постил бы в этой теме. Но как то уж совсем непонятно, причем к теме о языке, статья "Известий" о голодоморе и УПА?...

а потому как у нас язык украинский связывают с национализмом ...типа это хорошо и почти патриотизм , а к патриотам привязывают упа и шушкевича , а не признание голодомора президент связывает напрямую с отсутствем патриотизма ....и пытается ввести уголовную ответственность . Воообщем у нас на Украине всё как обычно запутано до невозможности :) Самое интересное что :голодомор -шушкевич-упа по взглядам президента должна соеденить народ Украины . Лучше б пасекой да мёдом соеденял .

Уже где-то писал, но чужие посты я смотрю мало кто читает. Потружусь еще разок. Кто-то спросил детей той школы. которую я закончил, на каком языке хотят говорить они? При 100процентном русскоязычном населении городка в Донбассе из 12 школ уже 6 украинские и это не предел. Просто из уважения к украиноговорящим, яне привожу тех слов, какими об этом отзывается население города и о языке в частности. И вы считаете, что после этого мы будем любить украинский? Если подбить бабки, то в целом в городе к украинскому относятся как к языку оккупантов.

А это все от того, что вместо того чтобы пропагандировать украинский язык, его начинают тупо внедрять советскими методами. Вот и получается все через одно место, то самое что на букву "ж". Кто-то из историков утверждал что украинский выжил потому что его пытались уничтожить, и тоже тупыми административными методами. А теперь может произойти тоже самое но наоборот.

Это сообщение отредактировал Rommel_R - 29-11-2007 - 04:45

Чести городку это не делает...Прожила в Донецке три года..Сама из Харькова..

Зря, земляки, вы расстраиваетесь. Такие украинизаторы нам позарез нужны. Они нам просто необходимы, они прививают народу правильное отношение к украинскому языку.

Спасибо, сам бы лучше не ответил!

ну и к чему прийдет страна, если специалисты, действительно специалисты в своем деле, ребята с головой всегда найдут куда продать свои знания и скорее всего заграницу, где их будут ценить как специалистов за знание, а не за мову, а в Украине по карьерной лестнице начнут шагать дворники с улиц, которые в определенной отрасли будут полными неучами и делитатнтами, зато гарно будуть знати мову, тьфу

Так сильно не желание разговаривать на украинском языке, что легче выучить иностранный? За границей тоже на русском не поговоришь...

Извините за моветон. Мне вот почему-то подумалось, что родной язык - это даже не тот, на котором думаем, а тот, на котором ругаемся. Я вот на русском ругаюсь, на украинском еще не научилась, хотя владею в совершенстве.

я ругаюсь на рус., только потому что на украинском не знаю нормальных матов, слишком уж мягкий язык....Но родным считаю украинский!

А говоришь на украинском?
ЗЫ. На украинском тоже можно сочно ругнуться, но это получается только у сельских жителей, сама тому свидетель.

Это сообщение отредактировал Variola Vera - 29-11-2007 - 19:48

ті хто міг і хотів виїхати вже давно виїхали і без того. До того ж вірно підмітив Доппельгангер, що якщо не українську то іншу мову доведеться вчити. Та і приклад Естонії показує, що не дуже й то їдуть російськомовні з цієї країни не дивлячись на всі так звані утиски. Ну не хочуть вони назад в Росію.

аха..Перефразируем Наполеона :"Не хочешь кормить свою армию, будешь кормить чужую" так и с языком..знать надо..говорить или нет - личное дело каждого..

Ага, типу, "а шоб в твоєї корови вим'я висохло"

Вы что на самом деле считаете, что с тех пор как выехали те кто могли больше никто не рождался или не получал образования?

Да при чем тут знать или не знать, впрос в том, что специалиста надо ценить за знаия, опыт, умения, навыки и достижения в профессиональной области а не за то говорит он на языке или нет.

Да и заставить русскоговорящего человека думать на мове, не получиться ни у кого и никакими методами.

Да думайте на каком хотите, а в официальных документах гос.служащий должен писать на государственном языке..И проблемы нет..муж никогда на укр.яз не говорил, ибо с Харькова, но документы пишет на украинском и грамотно...дело в желании..думать тяжело научиться, но писать и говорить-можно..надо только захотеть, а методы никакие не могут...вылечить можно только того, кто хочет..

Да не вопрос, я тоже спокойно документы на работе на мове пишу без проблем, вопрос же не в этом, хотя тем кто готовит техническую документацию значительно сложнее, в мове абсолютно отссутствует технический стиль. Кроме того никто рпактически на мове не говорит все в основном кичятся суржиком.
Да и не в этом дело, а в том что насильно мил не будешь и в том, что при так называемой демократии, ложат большой с прибором на треть населения страны и на его мнение и желания.

Эмоция07

А, треть страны ложит на закон